Історія предмета
Придумати історію предмету з оточення і розповісти її, продовжуючи думку інших
Цілі заняття:
Навчитися грамотно розповідати про предмет, продовжувати думку іншиx
Основні терміни: Історія, сторітелінг, казка, опис предмету
Рекомендовані локації: Ліс, парк, шкільне подвір'я, річка...
Час: 30 xв
Для якої групи: Індивідуально, в парах, малими групами (до 6 людей)
Потрібні матеріали:
Підручні матеріали на природі
Крок за кроком
- Кожна дитина вибирає конкретний предмет з оточення (або ж вчитель називає дітям конкретний предмет).
- В залежності від теми вивчення, чи локації, кожен придумує історію вибраного предмета ( Камінь, дерево, річка…)
- Історію можна розповідати як індивідуально про різні предмети (учень 1 – камінь, учень 2 – дерево…) , так і в групі про попередньо вибраний один предмет, таким чином, продовжуючи думку свого попередника складати групову історію (учень 1 – камінь (як він тут опинився), учень 2 – камінь (як довго він тут лежить), учень 3 -камінь (що цей камінь “бачив”…)
Приклад історії про камінь біля річки: Колись давно, цей камінчик жив у воді. Він був хатинкою для водоростей і тому був зеленого кольору. Його найкращі друзі були рибки. Але одного разу річка стала мілкою і камінчик опинився на суші. Він сумував за рибками….
Як вправа поєднується із очікуваними результатами НУШ?
Учень/учениця:
- використовує фактичний зміст (хто?, що?, де?, коли?) для перетворення усної інформації [2 МОВ 1-1.2-1];, – розпізнає ключові слова і фрази в усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-1];,
- виділяє голосом ключові слова і фрази у власному усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-2];,
- пояснює, як сприйняття тексту залежить від способу його презентації (логічний наголос, темп, міміка, жест) і враховує це у своєму мовленні [2 МОВ 1-1.5-4],
- спостерігає за діалогом, де висловлюються різні погляди на предмет обговорення, підтримує одну з точок зору [2 МОВ 1-1.6-2];,
- пояснює значущість уважного ставлення до інших та потребу подивитися на річ по-різному [2 МОВ 1-1.6-3];,
- уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2];,
- поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3];
- використовує голос і мову тіла (міміку, жести, рухи) для відтворення емоцій персонажів казок, байок тощо [2 МОВ 6-2.3-3],
- імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів, народних пісень тощо [2 МОВ 6-2.7-3]