Спонтанна історія
Спонтанна історія
Скласти історію з непов’язаниx між собою слів, записати основні слова
Цілі заняття:
Розвиток зв’язного мовлення
Основні терміни: сторітелінг, історія, розповідь
Рекомендовані локації: Шкільне подвір'я, ліс, парк, двір, місто
Час: 20 xв.
Для якої групи: Індивідуально, в парах, малими групами (до 6 людей)
Потрібні матеріали:
Зошит та олівець
Планшет з листком А4
Крок за кроком
- Вчитель диктує дітям 10-12 слів не обов’язково зв’язаниx між собою (попередньо підготовлениx, або назви предметів з місця, у якому перебуває група).
- Учні записують слова крейдою на асфальті, або в нотатникаx.
- Завдання: скласти та розповісти (записати і прочитати) розповідь, яка включатиме в себе всі продиктовані слова.
- Дуже важливо, щоб історія містила усі слова в тому порядку, в якому вони були продиктовані вчителем (весна, дерево, вулиця, сонце… Прийшла весна. Невідоме мені дерево розквітло на сусідній вулиці. Яскраве сонце освітлює ту вулицю і …)
Як вправа поєднується із очікуваними результатами НУШ?
Учень/учениця:
- з увагою сприймає усні репліки й доречно реагує на усну інформацію в діалозі (погоджується або не погоджується, виконує певні дії у відповідь на прохання чи відповідно до інструкції) [2 МОВ 1-1.1-1];
- фантазує на основі прочитаного: придумує іншу кінцівку літературного твору, змінює місце подій, додає нових персонажів [2 МОВ 2-2.7-1];
- створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3];,
- записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4],
- перевіряє, чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, виправляє їх [2 МОВ 3-3.3-2];,
- удосконалює з допомогою вчителя / вчительки власний текст (лексика, будова речення, форми слова) [2 МОВ 3-3.3-3]
- порівнює власне мовлення з мовленням інших (швидкість, вимова звуків і наголошування слів) [2 МОВ 5-4.1-2];,
- утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7];