Математика садових равликів
Діти досліджують наскільки швидко проростають насінини у “равликах” і записують свої спостереження математично
Цілі заняття:
– збирати дані для математичного аналізу
– вміти аналізувати зібрані дані
– виконувати прості задачі (більше на, менше на)
– вимірювати довжину у см та дм
Основні терміни: Сантиментр, дециметр, дані, більше на..., менше на...
Рекомендовані локації: Подвір'я школи
Час: 30 хв
Для якої групи: В групах до 4 дітей
Потрібні матеріали:
Садові “равлики” з розсадою (банки, підложка під ламінат або сміттєві пакети, туалетний папір)
Крок за кроком
- Вчитель робить із учнями садового “равлика” для пророщення розсади. Рекомендуємо насіння гороху та редиски, оскільки воно найактивніше проростає і зручне для дрібної моторики
- Заняття можна проводити через тиждень після підготування “равликів” на шкільному подвір’ї або в приміщенні
- Поділити дітей на групи (до 4 дітей)
- Роздати лист-спостереження “Математика садових равликів”
- Діти мають акуратно розгорнути “равлики” і заповнити лист-спостереження
- На основі проведеного спостереження вчитель дає дітям додаткові запитання:
- На скільки більше (чи менше) насінин проросло в равлику №2?
- Яка довжина найдовшого ростка в дециметрах?
- Скільки всього насінин проросло у обох равликах? Скільки не проросло?
- Протягом тижня у равлику №1 проклюнулись 5 насінин. В п’ятницю у равлику №1 вже є 12 пророщених насінин. Скільки пророщених насінин було у равлику №1 на початку тижня?
- Завдання можна повторити через тиждень, заповнити такий же лист і математично порівняти прогрес пророщення розсади.
Корисні посилання:
Як посадити розсаду у “равликах”
Роздаткові матеріали:
Як вправа поєднується із очікуваними результатами НУШ?
Учень / учениця:
- читає і записує натуральні числа (мінімум до 100) та нуль – словами і цифрами[2 МАО 2-4.2-3];
- співвідносить кількість об’єктів навколишнього середовища з відповідним натуральним числом і навпаки [2 МАО 2-4.2-7];
Учень / учениця:
- з’ясовує, яка інформація потрібна для розв’язування проблемного завдання, в тому числі й сюжетних задач (яка інформація наявна, якої інформації немає і яку треба знайти) [2 МАО 2-2.2-1];
- оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кінотеатрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо) [2 МАО 2-4.3-1];
- здійснює вимірювання величин, маючи вільний доступ до необхідних вимірювальних приладів (лінійка, термометр, годинник, мензурка) та різного роду нестандартних мірок / підручних засобів (стрічка, сірникова коробка, пісковий годинник, склянка, ложка тощо) [2 МАО 3-4.7-1];
- знає одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними [2 МАО 3-4.7-2];
Учень / учениця:
- збирає дані, що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (два-три запитання) [2 МАО 5-1.2-8];
- впорядковує,порівнює, групує дані, застосовуючи прості моделі [2 МАО 5-1.2-9];