Залишилось менш ніж 30 днів до кінця навчального року і я вже готуюсь гірко плакати за усіма нашими дітлахами. Це був складний, захоплюючий і дуже дивний рік – повний злетів та падінь. Та все ж ми дожили до його кінця, вийшли із нього сильнішими і нарешті починаємо готуватись до наступного прекрасного 2022 навчального року.
Те, що почалось із невеличкої школи у 25 дітей, переросло у повноцінну навчальну спільноту із 40+ дітей, 10+ дорослих, віком від 4,5 до 14 років. Цього року ми додали невеличкий змішаний клас середньої школи. І хоча з ними точно було не найлегше, вони змусили нас рости більше, ніж ми самі від себе очікували.
Я вирішила підвести підсумки цього неймовірного року і зібрати все, що ми зрозуміли про освіту, навчання та школу, як основні висновки для року наступного.
Про що я поговорю нижче:
- Навчання просто неба є важливим
- Культура є першочерговою
- Нове розуміння того, як навчати української
- Проєкти чи не проєкти – ось в чому питання
- Як далеко дозволити піти демократії у школі?
- Спроба оцінювання за майстерністю (mastery-based assessment)
- Інтеграція, інтеграція та ще раз інтеграція
- Як ми можемо надихати наших дітей бути більш самостійними у саморозвитку
Поїхали!
1. Навчання просто неба (outdoor education) є важливим
Цьогорічний локдаун змусив нас продовжувати роботу на природі. Ще раз і ще раз я тішилась, що одним із критерієм відбору вчителів було ентузіазм щодо навчання на природі і їхнє бажання перебувати на вулиці за будь-якої погоди. Це дуже сильно спростило нам завдання
П’ятниці-просто-неба
Наші Пятниці-в-місті завдяки локдаунам переросли у П’ятниці-просто-неба, які ми в більшості часу проводили посеред природи: в лісах, коло річки і просто на нашому подвірї. Завдяки партнерству із GoЙra ми почали працювати з більшою кількістю аутдор-лідерів і “вивільнили” наших вчителів для методичної роботи та навчання. Спочатку ми планували координувати наші Дні-просто-неба з програмою природознавства, але в результаті вони виявились більш самоспрямованими, чим ми також дуже тішимось. Саме такі вільні дні дозволили нам розвинути нашу спільноту людей, які навчаються, попрацювати над атмосферою в школі і просто зробити команду з дорослих та дітей.
Такі п’ятниці також стали прекрасним інструментом для зведення докупи середньої школи та малюків у молодшій. Спочатку старші були не дуже в захваті від перебування у контакті з малими, але до кінця навчального року 12 річки вели наших малих у повноцінний похід.
Модулі-просто-неба
Поєднати академічні плани із навчанням на вулиці було не завжди легко. Ми таки забили на обов’язковість модулів-просто-неба (outdoor modules), які мали минулого року, і вирішили довіритись вчительському натхненню. Після багатьох дискусій та обміну досвідом, ми все таки змогли втримати уроки на свіжому повітрі і вони відбувались практично щодня. Нашій середній школі уроки на вулиці зайшли особливо добре і ми надалі плануємо продовжувати (і розширювати) цю практику.
Які плани на 2022?
- Ще більше навчання поза стінами! Ми зрозуміли, що тепер ми вже достатньо велика групка і наступного року нам таки доведеться розділятись. Молодші зможуть продовжувати досліджувати світ через вільну гру на природі по п’ятницях, а от старші зможуть покривати елементи природознавчої програми під час лісових прогулянок.
- Наступного року ми плануємо розширити нашу співпрацю з Гойра і плануємо використати Дні-просто-неба, як чудові інструменти для покращення командної роботи всередині окремих класів.
- І нарешті – середній школі також потрібно більше навчання поза стінами. Лісові п’ятниці – чудовий елемент для створення спільноти, але нашою ціллю також буде інтеграція outdoor education із природознавчим та іншими частинами програми.
2. Культура спільноти є першочерговою
В 2021 до нашої спільноти доєдналось багато нових дітей. З таким ростом ми зрозуміли, що зберігати нашу “бульбашку” було вже не так просто і зрозуміло. Але, так як і в agile learning centers, ми дійшли до висновку, що наша організаційна культура була тим особливим, що робило нас KAIZEN.
Починаючи з січня, ми почали фокусуватись на підтримку та впровадження нашої культури більш націлено. Спершу, ми описали нашу філософію у нашому Підході до навчання (Framework of Learning), де культура була основним елементом нашого пазла. Потім ми візуалізували наші цінності у класах із Кубом Цінностей, щотижня обговорювали одну із цінностей: на уроках, на ранкових колах, на понедінковій загальношкільній зустрічі, і у щоденних розмовах. Ми стали більш уважні до нашої власної поведінки, як вчителі, і таким чином нам вдалось відновити нашу “бульбашку” та інтегрувати нових дітей у наші практики.
Буду відверта – наша середня школа ще досі залишається для нас “міцним горішком”, оскільки всі діти там прийшли до нас із 5-6 років традиційної системи. Створити спільноту довіри та переламати старі паттерни було дуже непросто. Але все ж, Куб Цінностей та постійні розмови навколо культури відбувались у середній школі також і, в порівнянні з початком року, я бачу надзвичайно великий прогрес.
Що у планах на 2022?
Далі лупати цю скалу.
- Нас надихає процес “свідомого творення культури” у agile learning centers і ми також бачимо потребу у дещо більшій структурованості в цьому питанні
- Наступного року ми також плануємо звести докупи наші молодшу та середню школи. Сподіваємось, що це допоможе нам ще більше культурно об’єднати наших дітей
- Плануємо ще раз глибоко розібрати наші власні паттерни поведінки, як дорослих, і яким чином вони демонструють (або не демострують) цінності, які ми, як школа, декларуємо. Обговорення нашої культури буде значним елементом нашої програми для вчителів на літо
- Найважливіше, зараз ми точно знаємо – культура є першочерговою, і більш важливою, ніж будь-які академічні цілі.
3. Нове розуміння того, як навчати мов (-и)
Традиційна українська шкільна програма є досить строга щодо відокремлення вивчення мовної компетенції серед кількох розрізнених предметів: українська мова, українська література та зарубіжна література (у середній школі); мова, читання у молодшій школі. Як двомовна школа, цього року ми дуже багато досліджували питання роботи з мовною компетентністю у English National Curriculum чи Common Core, і побачили кілька дуже чітких відмінностей між підходами у них та нашій державній програмі.
В молодшій школі
Ми фокусувались багато на читання – англійською та українською. Наша вчителька української концентрувалась на розвитку сильних навиків читання та письма, замість простого фокусу на завчення правил. Наші діти мали багато творчих письмових завдань, розбирали багато елементів творчого письма (creative writing), багато читали індивідуально і ми бачимо великий прогрес у їхній мовній компетентності.
З англійською мовою, ми також зробили великий фокус на читанні – протягом другого семестру третьокласники розбирали “Діти з Гамірного” Астрід Ліндгрен, а друго- та першокласники робили багато читання книг на phonics. Ми почали активно наповнювати нашу бібліотечку англомовними книжками і тепер з нетерпінням чекаємо, коли зможемо організувати повноцінні стелажі великої бібліотеки у новому приміщенні!
Ми не дуже добре узгоджували наші програми з англійської та української мов, і ми бачимо це як область вдосконалення на наступний рік. Чим вони інтегрованіші, тим краще ми бачимо, як діти розуміють основні поняття грамотності.
В середній школі
По-перше, ми розпочали свій рік, відмовившись від традиційного поділу вивчення української мови на окремі предмети, і завершили рік з «Культурою» як нашим інтегрованим шкільним предметом . Це було безумовно найкраще інтуїтивне рішення, яке ми прийняли, і до кінця року ми були повністю впевнені, що це шлях вперед.
Ми також різко зменшили кількість необхідних текстів , які слід прочитати дітям, і зосередились на творчому написанні, використовуючи «Кубики історії». Це виявилося надзвичайно успішним, оскільки багато дітей, котрі раніше не хотіли писати, в кінцевому підсумку писали повнометражні історії як окремі проекти до весни. Крім того, ми почали інтегрувати мовні та художні засоби, що було дуже популярно серед дітей.
Наші 5-7-класники не виросли в двомовному середовищі, і тому їх вивчення англійської мови не було таким інтегрованим (або таким інтенсивним), як у початковій школі. У нашому маленькому змішаному класі у нас була дуже різноманітна група тих, хто вивчає англійську, і це зробило викладання набагато складнішим. Наприкінці року ми дійшли до триурочного розкладу англійської мови: щотижневого читацького клубу, мовного клубу та більш традиційного уроку, орієнтованого на граматику. Залучення носія мови, безумовно, допомогло подолати бар’єри у мовленні, однак ми хочемо набагато сильніше зосередитись на вивченні англійської мови в середній школі у наступному році.
Які плани на 2022?
- Посилена інтеграція мовних навчальних предметів
- Краще спланована інтегрована навчальна програма з української мови для 6-8 класів з акцентом на розвиток читацьких та письменницьких компетентностей, замість традиційної граматики + біографії + десятки текстів для запам’ятовування
- Краще узгодження уроків англійської мови та уроків української мови як у початковій, так і середній школі
- Сильніша увага до диференційованого навчання з нашими середніми школярами
- Продовжуємо співпрацювати з нашими міжнародними викладачами, які є основою нашої двомовної програми
4. Проєкти чи не проєкти – ось у чому питання
2021 рік повинен був стати роком проектного навчання як у початковій, так і середній школі. Ми мало знали, що наше бачення також буде рости та розвиватися.
В молодшій школі
Ми стартували з ідеєю Проєктних Арок – Arcs (безсоромно запозиченою у SF Brightworks у Сан-Франциско, США) та їх трьох етапів Дослідження, Висловлення та Рефлексії. У першому семестрі початкової школи у нас був відносно успішний проект, на тему “Домашніх тварин”, і такі ж успішні проекти, побудовані навколо теми “Фантазія”. В результаті першого, наші діти провели акцію збору коштів для притулку для тварин, та провели благодійний онлайн-продаж; для другого діти з 2-го та 3-го класу створили власні анімаційні stop motion фільми.
Хоча обидва результати проекту виглядали цілком вражаючими, ми закінчили семестр надзвичайно виснаженими як вчителі та запитували себе: коли відпускати проєкт, якщо діти втратили інтерес? Наскільки важливо “дотиснути”, аби мати певну якість результату? Яким має бути баланс та інтеграція між проектами та академічними предметами? Координація проектів також вимагала додаткової роботи від наших викладачів, і до кінця семестру ми були повністю виснажені.
Таким чином, у січні ми прийняли тверде рішення повністю відмовитися від проектів. Ми домовились, що викладачі будуть самостійно за бажанням інтегрувати проєкти у власну роботу, але це має йти органічно, від самих вчителів. В результаті у нас все одно вийшло кілька міні-проєктів, як наприклад розбудова власного міста у картоні чи Minecraft, під час вивчення розділу “Діти з Гамірного” у третьому класі. Хоча це, безумовно, було менш вражаючим, все ж рішення було добрим, оскільки дало нам можливість переоцінити наш підхід до проектів, проектного навчання та управління проектами в школі.
В середній школі
Зі старшими дітьми ми також почали сповнені ентузіазмом. Ми думали, що покажемо їм повну свободу дій, дамо можливість проєктів і вони вибухнуть творчістю. На жаль, це було не так. Нашим першим і єдиним проектом осіннього семестру був продаж вафельної випічки, що, безсумнівно, було весело і знову – досить вражаюче для батьків, однак, це було далеко не самокерований проєкт.
У другому семестрі ми випадково (так, мені не соромно :)) натрапили на ідею індивідуальних проектів, оскільки на даний момент ми всі працювали онлайн. Виявилося, що це був саме той ПІДХІД, який слід тримати із середньою школою. Вони працювали сильніше над своїми власними ідеями. Результати були дуже різноманітними, але ми були раді, що всі проекти були повністю керовані студентами. У другому турі індивідуальних проектів ми побачили, як діти об’єднуються в органічні команди. Це призвело до більш складних продуктів та набагато більше творчих результатів. Ми також дозволили собі кинути виклик дітям на етапах їхньої ідеї проекту, і фактично до кінця весни дійшли до тієї ж ідеї Проєктних Арок (Arc), але по-своєму.
Які плани на 2022?
- Нам ще потрібно прояснити наш підхід до проектів у початковій школі. Оскільки ми чіткіше розуміємо вимоги до навчальної програми, ми можемо значно покращити планування Проєктних Арок на наступний рік.
- Індивідуальні проекти – це найпростіший підхід. Якщо діти в кінцевому підсумку об’єднуються між собою, це однозначно бонус, але не вимога.
- Хто бере на себе роль тренерів проектів у початковій школі? Який ступінь коучингу необхідний у середній школі? На ці запитання все ще маємо знайти відповіді.
5. Як далеко дозволити піти демократії у школі?
Як ми можемо керувати школою разом з дітьми? Як ми можемо розділити відповідальність за управління нашою спільнотою серед дорослих та дітей? Це були два основні питання, які ми починали ставити собі. Цього року протестувати відповіді на них було набагато легше, оскільки наші діти нарешті підросли, а середні школярі виявилися ідеальним «грунтом» для проб та помилок.
На початку 2021 року в нашій молодшій школі були затверджені зміни до шкільної Конституції. Документ був проголосований роком раніше, але потребував певних доопрацювань, оскільки до нас приєднувалися нові діти. В основному учні третього та другого класів вели дискусії навколо правил та норми, тоді як менші діти менш активно долучались. Однак у нас пройшло голосування, і ми побачили необхідність частіше проводити такі законодавчі збори в початковій школі.
Основні “танці з бубнами” проходили у середній школі. 11-12-річні діти захопились можливостями впливу на шкільну спільноту, і було дуже цікаво спостерігати, як за рік покращилась їх здатність пропонувати законодавчі motions, дискутувати та пропонувати альтернативи, переконувати інших та редагувати motions на ходу. У другому семестрі ми провели дві законодавчі зустрічі, які вилились у Кодекс правил. Нам, керівникам середньої школи, знадобився деякий час, щоб зрозуміти, що ми можемо делегувати все більше і більше своїм студентам.
Які плани на 2022?
- Курс про права та обов’язки, про те, як демократія працює для учнів середнього шкільного віку та потенційно старших школярів у початковій школі
- Передача повноважень щодо організації законодавчих зборів від дорослих до дітей
- Більш регулярні засідання законодавчих органів, які, сподіваємось, стануть найвищою силою прийняття рішень в управлінні нашою спільнотою навчання
6. Перехід до оцінювання на основі майстерності (mastery-based learning)
І нарешті – навчання на основі майстерності. Цього року ми хотіли попрацювати над нашими системами оцінювання як у початковій, так і середній школі.
З меншими дітьми ми хотіли краще зрозуміти (як для них, так і для нас), де кожна дитина перебуває з точки зору прогресу навчальних предметів, своїх особистих цілей навчання тощо. Ми запровадили Індивідуальну годину навчання як блок у нашому щоденному розкладі, під час якого діти отримували індивідуальні завдання або могли обрати попрактикувати навички, яких їм бракувало. Наші учні третього класу, безумовно, найбільше готові до самостійного навчання, однак молодші школярі ще поки вчаться цього.
Ми пробували працювати над Шляхами досягнення майстерності (mastery paths), навчальними цілями, але через брак часу та ресурсів нам не вдалося глибше дослідити тему.
У середній школі ми перейшли від щомісячного встановлення цілей до складної системи відстеження домашнього завдання та системи оцінювання “зарах/незарах”. У наших 5-7 класах вчителі встановлюють власні критерії для прийняття домашнього завдання і приймають, або не приймають здані учнями роботи. Якщо учень не здає роботу на достатньому рівні якості, він / вона може повторно виконати завдання стільки разів, скільки потрібно для проходження. Усі здачі враховуються у відсотках виконаних домашніх завдань за тиждень. Учні повинні підтримувати не менше 60% домашніх завдань, що здаються щовечора у неділю. Якщо критерій недосягнутий протягом одного тижня, учень отримує офіційне повідомлення від школи. Якщо критерій не досягнуто протягом двох тижнів, батьки отримують письмове повідомлення. Якщо після трьох тижнів результати не змінились, учень залишається вдома, доки завдання не будуть здані та відповідно оцінені.
Система, безумовно, не досконала: критерії прийняття, хоча і логічні, все-таки в основному встановлюються вчителем і не завжди чіткі, учні не звикли повторювати домашнє завдання кілька разів і розчаровуватися, додавати завдання до Excel Tracker займає додатковий час у вчителів, і деякі завдання втрачаються в процесі. Однак система підштовхнула наших студентів працювати на більш високому рівні, спробувати якісно подати домашнє завдання з першого разу, і стала для них хорошою мотивацією до роботи. Не ходити до школи (або “піти в бан”, як ми це неофіційно називали) стало для дітей значним покаранням, і, мабуть, це теж хороший результат 🙂
Які плани на 2022?
- Наша система оцінювання однозначно потребує доопрацювання. Як ми можемо зробити його більш орієнтованим на учнів, орієнтованим на зворотній зв’язок, з фокусом на майстерності? Це одне з наших головних викликів на майбутній рік
- Реалізація цілепокладання та рефлексій, регулярні роздуми над навчанням та самооцінками також є важливим кавалком роботи на наступний рік для всіх класів
7. Інтеграція, інтеграція та ще раз інтеграція
У той час, як українська програма початкової школи є досить простою та досить продуманою, програма середньої школи є, за відсутністю кращого опису, суцільним провалом. Нам треба було кілька місяців, щоб усвідомити, що дотримання національних стандартів для кожного класу в середній школі не лише суперечить психологічному розвитку дітей, а й не розвиває жодних реальних компетенцій.
Основним предметом інтеграції цього року була українська мова / українська література / зарубіжна література. Ми дотримувались підходу language arts, багато зосереджувались на спільному та уважному читанні, а також працювали над розвитком навичок письма у дітей. Інтеграція виявилася дуже успішною. Долучення мистецтва, поєднання вивчення мови з географією також допомогли дітям отримати глибшу картину текстів, які вони читали.
Однак у нас все ще були традиційні природничі предмети – географія / біологія в 5-6 класі та хімія / фізика в 7 класі. І ми зрозуміли, що це точно не те, ЯК ми хочемо, щоб наші діти вчились у наступному році.
Які плани на 2022?
- Переглянути навчальну програму з природничих дисциплін у початковій школі та інтегрувати її з нашими аутдор днями
- Продумати способи об’єднання окремих предметів природничих дисциплін у середній школі. У нас не буде ресурсів для їх належної повноцінною інтеграції, однак досягнення певного рівня інтеграції є нашою проміжною ціллю на наступний рік
8. Як ми можемо надихати наших дітей бути більш самостійними?
Одним з наших ключових напрямків роботи KAIZEN є самокероване навчання. І я мушу визнати, що це було і залишається найменш розвиненою сферою у нашому підході. Ми, як викладачі та керівники школи, постійно обговорюємо переваги демократичних шкіл, рівень відповідальності, який повинна взяти на себе дитина (або не брати на себе), і те, наскільки ми, в KAIZEN, готові рухатись вперед, керуючись власним підходом.
В молодшій школі
Цього року ми спробували розробити розклад, який надавав би певну гнучкість і передавав частину прийняття рішень самим дітям. Наші учні третього та другого класів є цілком самовмотивованими учнями, і було цікаво спостерігати, як вони самостійно керують своїм навчальним часом під час Індивідуальної години. Модульна система (замість традиційної урочної) давала достатньо простору для вчителів для спільного створення своїх щоденних навчальних занять разом з дітьми. На деяких модулях ми почали запроваджувати навчальні центри, особливо з математики, де діти могли ВИБРАТИ, на чому слід зосередитись у навчанні.
Однак я мушу визнати, що це все ще залишається доволі вчителе-центричний підхід. Ми зрозуміли, що «відпускання» вимагає зовсім іншого мислення від шкільних дорослих, і ми не впевнені, що ще повністю там.
В середній школі
З нашою середньою школою ми чітко стартували в напрямку демократії, натхненні agile learning centers. Однак протягом першого місяця ми зрозуміли, що нам точно потрібно загальмувати. ДУЖЕ СИЛЬНО загальмувати. Ми очікували певного процесу розшколювання від наших майже підлітків (які переважно приєднувались до нас із традиційних шкіл). Але ми не усвідомлювали, наскільки довго триватиме цей процес… Те, що ми планували завершити за один місяць, зайняло щонайменше 4-5 повних місяців безперервних переговорів та адаптувань.
Однак чим ближче ми наближались до весни, тим більше відповідальності ми розділяли з дітьми. Ми дійшли до розкладу, який був фактично половинчастим: 3 години на день були присвячені обов’язковим заняттям, тоді як інші 3 години були зосереджені на індивідуальних проектах та двотижневих курсах, організованих на замовлення дітей.
Ми також почали перекладати відповідальність за управління нашою спільнотою на самих дітей. Якщо на початку ми намагалися виступити посередником у більшості їхніх конфліктів, то зараз ми пропонуємо медіацію, але вони розрулюють власні конфлікти самостійно. Встановлення шкільних правил через законодавчі збори також дало дітям більше простору для прийняття рішень.
Які плани на 2022?
- Передати більше повноважень та прийняття рішень дітям середньої та молодшої школи. Чим більше ми це робимо – тим більше вони ростуть. І хоча нам нелегко зробити це, як дорослим школярам, ми усвідомлюємо, що це такий шлях, якщо ми хочемо надихнути тих, хто рухається самостійно
- Дозволити дітям створювати власні навчальні розклади
- Чіткіше продумати індивідуальні навчальні плани для дітей
Ну що ж, починаємо рух до 2022, і я не можу не бачити, як далеко ми вже дійшли. Наша центральна цінність KAIZEN – шлях постійного вдосконалення – є в центрі всього, що ми робимо. Я не можу дочекатись наступного витка розвитку нашої невеликої, але такої чудової спільноти.
Оксана Архипчук, засновниця та директорка KAIZEN